30.03.2020 р. Практична робота №3. Складання картосхеми типології країн Америки за рівнем їх економічного розвитку.

Завдання для І курсу

Доброго дня, шановні студенти! 

Дякую за виконані домашні завдання, але ще не всі надіслали домашні завдання, звертаю вашу увагу на терміни здачі!

Шановні студенти, також нагадую вам за РЕФЕРАТ №1  будь - ласка надішліть мені реферат на електронну адресу koptevatania36@gmail.com 

ТЕРМІН здачі реферата до 6 квітня ( включно) !!!

Щодо сьогоднішньої теми, ви вже вивчили тему: Загальна характеристика Америки, тому вам потрібно буде виконати практичну роботу щодо Америки, уважно читайте питання та зробіть логічний висновок. 

Практична робота № 3

з навчальної дисципліни «Географія»

Тема: Складання картосхеми типології країн Америки 

за рівнем їх економічного розвитку.

Мета: навести приклади країн Америки, що належать до різних типів та підтипів за рівнем економічного розвитку та позначити їх умовними знаками на контурній карті у формі картосхеми.

Обладнання: політична карта світу та Америки, атласи.

Література (основна та додаткова):

1. В.М.Бойко, Ю.С.Брайчевський, Б.П.Яценко. Географія, 10 клас ст. 181- 187.
2. С.Г.Кобернік, Р.Р. Коваленко. Географія, 10 клас ст.163-184.

ХІД РОБОТИ

Завдання 1. Пригадайте та запишіть назви субрегіонів Америки. 

________________________________________________________________________________

Завдання 2. За довідковою таблицею розподіліть країни Америки за їх рівнем економічного розвитку відповідно до існуючої типології. Результати запишіть у зведену таблицю 1, вказавши приклади країн, що належать до різних типів та підтипів, враховуючи їх розташування в межах різних субрегіонів Америки.

Таблиця 1

Типи та підтипи країн Америки за рівнем економічного розвитку

Типи та підтипи країн, їх кількість	Назви країн	Субрегіон
1.      Високорозвинуті країни (2)
Країни «великої сімки» (2)
2.      Країни, що розвиваються (32)
Нові індустріальні країни (3)
Нафтодобувні країни (2)
Країни «дрібні острови» (11)
Країни великого потенціалу (15)
Найменш розвинуті країни (1)
3.      Країни з плановою економікою (1)
Країна з централізованою економікою

Завдання 3. На контурну карту Америки нанесіть умовними позначеннями різні за типами та підтипами країни, підпишіть їх назви.

Завдання 4. Для найбільших за площею вкажіть показник ВВП та ВВП на особу.

______________________________________________________________________________

Завдання 5. У висновку запишіть, у яких субрегіонах Америки які країни переважають за рівнем економічного розвитку.

_____________________________________________________________________________ 

Висновок: 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. прочитати параграф 34 ( ст.181 -187); силка: https://pidruchnyk.com.ua/1184-geografiya-10-klas-boyko.html 

2. виконати практичну роботу № 3 , сфотографувати та надіслати на електронну адресу: koptevatania36@gmail.com

3. виконати РЕФЕРАТ №1 за вимогами та надіслати до 6 квітня ( включно) на електронну адресу: koptevatania36@gmail.com

БАЖАЮ УСПІХІВ!

23.03.2020 р. Лекція № 7. Загальна характристика Америки

Доброго дня, шановні студенти! 

Надаю наступний матеріал , який Ви вивчаєте і виконуєте домашнє завдання. Не забуваємо, що всі письмові роботи фотографуємо і відправляємо на електронну пошту koptevatania36@gmail.com ( пишемо прізвище та групу)

Дата: 23.03.2020 р.       Здати  до 30.03.2020 р.

Лекція № 7. АМЕРИКА: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ.  (Особливості ГП, склад регіону, сучасна політична карта, форми державного правління і територіального устрою країн, міжнародні організації, природні умови і ресурси, населення)

Очікувані результати НПД: студенти називають склад регіону, розрізняють форми державного правління і територіального устрою країн Америки, наводять приклади різних типів та підтипів країн Америки за рівнем економічного розвитку; характеризують природні умови та ресурси, називають чинники, які впливають на демографічні процеси, визначають найбільші мегаполіси Пн.Америки.

Обладнання: підручники, атласи, політична карта світу, додаткова література.

Вступ. Коли в 1492 р. кораблі Христофора Колумба досягли Багамських островів, мандрівник і не підозрював про масштаби та значення свого відкриття. Натомість європейці, що прийшли слідом за Колумбом, швидко побачили казкові можливості Нового Світу, і пройшло зовсім небагато часу, як тисячі представників Старого Світу, покинувши будинки, сім’ї та свої заняття, почали переселятися до незнаних земель.

Через п’ять століть ми можемо оцінити результат діяльності переселенців і їх нащадків — країни Америки розвинені і ті, що розвиваються. Про їх різноманітність, рівні розвитку, національні та інші особливості ви дізнаєтеся протягом вивчення розділу «Америка».

1. Особливості географічного положення. Склад регіону

Протяжність з півночі на південь перевищує 16,5 тис. км; площа — 42,5 млн км² (майже третина суходолу).

СКЛАД СУБРЕГІОНУ:

( вивчити та знайти на політичній карті світу )

1) Північна Америка (або Англо-Америка) — переважно англомовні США, Канада, Гренландія (острівне володіння Данії), острови в Атлантичному океані — Бермудські, Сен-П’єр та Мікелон.

2) Центральна Америка — Мексика та невеликі держави на Панамському перешийку — Беліз, Гватемала, Нікарагуа, Сальвадор, Гондурас, Коста-Рика й Панама.

3) Південна Америка охоплює Аргентину, Болівію, Бразилію, Венесуелу, Гаяну, Еквадор, Колумбію, Парагвай, Перу, Суринам, Уругвай, Чилі.

4) Карибський басейн — Багамські острови, країни, що розташовані на Великих та Малих Антильських островах, зокрема Куба, Ямайка, Гаїті, Домініканська республіка, Антигуа і Барбуда, Барбадос та ін.

ЕГП вигідне: вихід до трьох океанів, віддаленість від війн та конфліктів в Європі та Азії, Панамський канал.

2. Політична карта

Колоніальне минуле. Нині 35 держав, 23 залежні території (володіння Великої Британії, Нідерландів, Данії, Франції, США). Більшість держав — унітарні республіки; федерації: Аргентина, Бразилія, Венесуела, Канада, Мексика, США, Сент-Кітс і Невіс. Канада та деякі невеликі острівні держави входять до складу Британської Співдружності.

3. Типи країн за рівнем економічного розвитку

США, Канада — високорозвинені держави, члени «Великої Сімки». Інші країни належать до групи держав, що розвиваються. Підтипи: 1) нові індустріальні країни (НІК) — Бразилія, Мексика та Аргентина (так звана «велика трійка»), а також наближуються Венесуела, Колумбія, Чилі; 2) «багаті острови» — острівні країни Карибського басейну (Багамські Острови, Барбадос); 3) країни середніх можливостей, які мають значний потенціал для економічного зростання (зокрема Парагвай, Болівія, країни Центральної Америки); 4) найменш розвинені країни — Гаїті.

4. Міжнародні організації

США та Канада — члени НАТО. Північноамериканська угода про вільну торгівлю — НАФТА (від англ. North American Free Trade Agreement): входять США, Канада, Мексика. Створена 1949 р. Штаб-квартира у Вашингтоні. Цілі: ліквідація митних бар’єрів у торгівлі, сприяння американсько-канадським капіталовкладенням у Мексиці.

Південний спільний ринок — МЕРКОСУР (від ісп. Mercado Comun delSur): Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай, Венесуела, а також п’ять асоційованих членів (Чилі, Болівія, Перу, Колумбія, Еквадор) та країна-спостерігач (Мексика). Створена 1991 р.

Цілі: скорочення або повна ліквідація митних зборів, узгодження діяльності в промисловості, сільському господарстві й транспорті, співробітництва у валютно-фінансовій та науково-технічній сфері. Штаб-квартира в Монтевідео (Ургувай).

Організація Американських держав (ОАД) — найбільше політичне об’єднання в Америці, охоплює маже всі країни регіону. Створена в 1948 р. Цілі: збереження миру в регіоні, перешкоджання діям міжнародної мафії та тероризму.

5. Природні умови:

Поєднання гірських та рівнинних територій: Кордильєри — Анди (18 тис. км), Аппалачі, Великі та Центральні рівнини, Амазонська та Ла-Платська низовини, Бразильське та Гвіанське плоскогір’я. Сприятливі умови для сільськогосподарського освоєння. Розмаїття типів клімату.

6. Природні ресурси:

 Багаті та різноманітні мінеральні ресурси: руди чорних та кольорових металів (рудний пояс Кордильєр — Анд, Карибський басейн), нафта та природний газ (узбережжя й шельф Мексиканської затоки, затока Маракайбо), кам’яне вугілля (Аппалацький у США та Західний у Канаді); фосфорити (Флорида, США), алмази (Бразилія), смарагди (Колумбія), селітри (Чилі), графіт (Мексика).

Водні ресурси:

 Світового значення: річки Амазонка, Парана, Оріноко, Міссісіпі з Міссурі, Маккензі, Святого Лаврентія, Юкон, Колумбія, Колорадо тощо. Найбільша внутрішня водна система світу — Великі озера: Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері та Онтаріо.

Багаті лісові ресурси:

ліси Північної Америки та Амазонії. Сприятливі агрокліматичні ресурси, особливо виділяють північноамериканські прерії (США) та південноамериканська пампа (Аргентина).

Рекреаційні ресурси:

170 об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Найбільше їх у Мексиці (29), США (24), Канаді (18) та Бразилії (17).

7. Населення:

Близько 1 млрд осіб. Найбільш багатонаселені країни — США (328 млн), Бразилія (213 млн), Мексика (131 млн). Етнічні групи: корінне населення (індіанці, ескімоси), нащадки європейських завойовників та переселенців, вихідці з Європи та Азії, афроамериканці. У Північній Америці, Аргентині, Уругваї, Чилі більшість становлять представники європеоїдної раси. У країнах в інших країнах переважають представники мішаних рас — метиси, мулати, самбо. Мови: англійська, французька, іспанська, португальська. Релігії: католицизм, протестантизм, серед індіанського населення — традиційні культи.

Демографічні процеси.

 В США, Канаді низький природний приріст (2-4 %), міграційний приріст, старіння населення, висока тривалість життя. Середній природний приріст в інших субрегіонах 13 %.

Розселення нерівномірне, найбільш висока густота в Центральній Америці та країнах Карибського басейну. У Північній Америці рівень урбанізації понад 80 % (США, Канада), в інших субрегіонах — від 60 % до 80 %. Найвища частка міських жителів в Аргентині (понад 90 %), найнижча (менше 20 %) — в окремих острівних країнах Карибського басейну. Хибна урбанізація. Найбільші міські агломерації: Нью-Йорк (21,4 млн), Сан-Паулу (20,9 млн), Мехіко (20, 4 млн), Лос-Анджелес (15,5 млн), Буенос-Айрес (15,3 млн), Ріо-де-Жанейро (11,3 млн).

Мегалополіси:

Приатлантичний (від Бостона до Вашингтона — Босваш), Приозерний (від Чикаго до Піттсбурга — Чипітс) у районі Великих озер, Каліфорнійський (від Сан-Франциско до Сан-Дієго — Сан-Сан) на західному узбережжі США.Потужний працересурсний потенціал. Трудові ресурси США та Канади відрізняються високим рівнем кваліфікації та освіченості.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1.Підручник, опрацювати § 32-33 ( ст..171 -181 ), ось силка: https://pidruchnyk.com.ua/1184-geografiya-10-klas-boyko.html

2. Вивчити субрегіони та позначити на контурній карті субрегіони Америки. (Сфотографувати контурну карту і відправити мені на електронну адресу: koptevatania36@gmail.com)

3.Зіставте політичну й фізичну карту Америки в атласі та визначте найбільш забезпечені країни регіону певними видами природних ресурсів. Результати занесіть до таблицю. Виконати письмо у робочому зошиті.

Ресурси	Мінеральні			Водні	Лісові	Агро-кліматичні
	Паливні	Рудні	Нерудні
Країни

Нагадую, всі письмові роботи фотографуємо і відправляємо на електронну адресу:  koptevatania36@gmail.com

Доброго вечора, шановні студенти!  

 Нагадую, Ви відправляєте 
на пошту koptevatania36@gmail.com  виконані домашні завдання, які стосується письмових завдань у робочому зошиті, сфотографували свою роботу і  відправили, але підписуйте прізвище, імя і групу. 
Термін здачі :
Лекція № 6 , яка опублкована                   16 березня - здати до 28 березня.


Якщо виникнуть якісь запитання пишіть на електронну адресу.

 Бажаю успіхів. 

16.03. Лекція. Австралія та Океанія: загальна характеристика, специфіка ЕГП, особливості природи, населення і господарства.

Доброго дня, шановні студенти! Надаю Вам лекцію, яку Ви вивчаєте, акцент на номенклатуру і виконуєте домашнє завдання.

Лекція № 6

Тема: Австралія та Океанія: загальна характеристика, специфіка ЕГП, особливості природи, населення і господарства.

Мета: сформувати в студентів систему знань про природно-ресурсний потенціал Австралії; систематизувати уявлення студентів про міжнародну спеціалізацію регіона.

Обладнання:  фізична карта Австрації, атласи.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ

1. Який мореплавець відкрив Австралію?
2. Які крайні точки материка Австралія?
3. Дайте коротку характеристику географічного положення Австралії.
4. Яка переважаюча форма рельєфу Австралії і чому?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

            Австралія – країна, де все «навпаки»: сади зацвітають у жовтні, а в січні нещадно палить сонце, холодні вітри дують з півдня, а теплі – з півночі. Таких незвичайних тварин та рослин і в такій кількості немає більше ніде у світі. Австралійські аборигени – найменш чисельна раса Землі. Про ці та інші особливості Австралії, ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Австралійський союз – єдина держава, що займає цілий материк. Також охоплює о. Тасманія, і дрібні острови у Тихому та Індійському океанах навколо материка: Кінг, Кенгуру, Фліндерс, Барроу, Грут-Айленд. Країни-сусіди – тільки острівні держави: Нова Зеландія, Індонезія, Папуа-Нова Гвінея та ін.

Австралійський союз – федеративна держава, що складається з 6 штатів (Вікторія, Тасманія, Новий Південний Уельс, Квінсленд, Південна Австралія, Західна Австралія) та 2 федеративних території (Північна територія і Федеративна столиця).

За формою правління Австралія -  держава у складі співдружності, в якій формально главою держави є Британська королева, представлена генерал-губернатором.

Населення Австралії становить 21,8 млн. осіб (2011). За цим показником вона займає 55 місце у світі.  Середній вік австралійця 37 років.

Більшість їх проживає у пустельних та ніпівпустельних районах штатів Квінсленд, Західна Австралія та у Північній території. Приблизно 4/5 населення – вихідці з Великої Британії та Ірландії. Значний прошарок населення – особи італійського(до 5 % населення), грецького (майже 2%) походження, вихідці з колишньої Югославії (до 2 %).                     

Уркаїнська діаспора становить  понад 30 тис. осіб.

Рівень урбанізації становить 89 %. Найбільші міста – Сідней(4 млн осіб), Мельбурн (3,3 млн), Брісбен (1,5 млн), Перт (1,3 млн), Аделаїда (1,1 млн).

Головна риса економіко-географічного положення Австралії — ізольованість, віддаленість від інших материків. Технічний прогрес в транспорті і в засобах зв'язку "зблизив" її з іншими континентами. Позитивного значення набуває відносна близькість Австралії до країн Південно-Східної і Східної Азії та Океанії.

Австралія — високорозвинена індустріально-аграрна країна з багатогалузевою економікою і високим науково-технічним потенціалом. Основні галузі промисловості: хімічна, гірнича, електротехнічна, гідроенергетична, сталеплавильна, харчова, текстильна та легка промисловість, машинобудування. Транспорт — залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний..

Експортними галузями є сільське господарство і гірничодобувна промисловість. Продукти тваринного і рослинного походження дають 35 % вартості експорту, мінерального — 45 %. Експорт Австралії спрямовується зараз у США, Китай, Японію і країни Південно-Східної Азії.

Головними предметами імпорту в країну є комп'ютери, літаки, автомобілі, продукція хімічної промисловості, телекомунікаційне обладнання, ліки, одяг. А основні імпортери - США (14%), Китай (13%), Японія (11%).

Австралія є членом ООН, Організації з Економіного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР), військово-політичного союзу АНЗЮК  (мініНАТО в азіатсько-тихоокеанському регіоні. Назва союзу походить від заголовних літер назви трьох країн  - Australia, New Zealand, United Kingdom), Тихоокеанського пакту безпеки (АНЗЮС - Australia, New Zealand, United State). Австралія є лідером Кернської групи країн-виробників сільськогосподарської продукції та однією з засновниць Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС).

Виходячи з історико-економічних, політичних, а також фізико-географічних особливостей розвитку та формування окремих частин Австралії, доцільно охарактеризувати економіко-географічні відмінності їх за такими районами:

• Південно-Схід (Новий Південний Уельс і Вікторія),

• Північно-Схід (Квінсленд),

• Південна Австралія,

• Західна Австралія,

• Північна Територія,

• Тасманія.

До складу Південно-Східного району входять два штати - Новий Південний Уельс і Вікторія. Це найбільш заселений та економічно розвинений район. На узбережжі знаходяться Сідней і Мельбурн – головні міста Австралії. Трохи вглиб побудована столиця – Канберра.

Район багатий на поклади корисних копалин. На його долю доводиться понад 60 % всіх запасів кам'яного та бурого вугілля і 78 % його видобутку (головним чином біля рр. Літгоу, Буллі, Ньюкасл та долині Латроб). На заході., у районі Брокен-Хілл, — крупні родовища поліметаллов (свинець, цинк, срібло, мідь). Розвинені чорна (близько 74% виробництва в країні чавуну і 83% стали) і кольорова металургія, всіляке машинобудування, хімічна і суднобудівельна промисловість, зосереджена головним чином в крупних містах побережжя.

Основною галуззю промисловості є виробництво машин і устаткування, потім слідують харчова промисловість, видобуток нафти і вугілля, хімічна промисловість

Найбільшими промисловими підприємствами є заводи по збірці автомобілів Форд, Тойота і Холден, алюмінієві комбінати Алкоа в Портленді і Поінт Хенрі, нафтопереробні заводи в Джелонзі і Алтон, нафтохімічний комбінат у Лейвертоне.

Район також відіграє важливу роль в оборонній промисловості. Найважливішими її центрами є Мельбурн і Джелонзі.

Сільське господарство поширене на східних території Південно-Східного району. У тваринництві домінує розведення великої рогатої худоби, овець і свиней, завезених на початку освоєння європейцями континенту. Район займає перше місце в Австралії за поголів'ям худоби, є австралійським центром молочного тваринництва.

На район припадає значна частка австралійського виробництва сіна, фруктів, бобових, люцерни, кукурудзи, горіхів, вовни, пшениці, вівса, рослинного масла (близько 51%), птиці, рису (близько 99%), овочів, риби (включаючи розведення устриць), яка єкспортується в країни Азії й лісівництва (включаючи виробництво деревної крихти). Банани і цукор вирощуються в основному в районах Клейренса, Річмонда і річки Твід.

Південно-Східний район відомий своїми виноградниками. Чудові вина виробляються в долині Хантер, найбільша їх кількість - в регіоні Райверіна. Місто Скоун є центром розведення найбільш цінною і широко поширеною в Австралії породи коней Торубред.

Близько половини продукції лісової промисловості Австралії припадає на Новий Південний Уельс та Вікторію. В даний час значних площі на території штату знову засаджуються евкаліптовими лісами.

Північно-Східний район (Квінсленд) витягнувся з півдня на північ на 2,5 тис. км. Він займає територію по обидва боки Великого Вододільного хребта в тропічній і субекваторіальній зонах. Видобуток корисних копалин і кольорова металургія, м'ясне тваринництво і тропічне землеробство (крім цукрової тростини вирощують ананаси, папайю, манго, банани), м'ясна, цукрова і консервна промисловість – традиційні галузі місцевої спеціалізації. Новим став масовий розвиток туризму. Його об'єктами є Великий Бар'єрний риф, тропічні острови вздовж північної частини узбережжя і курортна зона «Золотий берег» – на півдні. Столиця штату – Брісбен – найбільше місто тропічної Австралії.

Штат Південна Австралія має найменшу обжиту прибережну територію. Причина – брак водних ресурсів у цій сухій субтропічній місцевості. В різноманітній гірничій промисловості штату світове значення має видобуток опалів. У сільському господарстві виділяється зрошуване виноградарство. Розвинене виноробство. Штат має свою чорну металургію на базі місцевих невеликих, але давно відомих покладів залізної руди. В Аделаїді працюють автомобільні заводи. Аделаїда, як і інші столиці штатів, є сучасним культурним та науковим центром. Ще в 50-х роках XX ст. у штаті було побудовано космодром «Вумера». В 90-х роках поруч з Аделаїдою виник «Хай-тек-Сіті» – багатофункціональний технополіс з австралійськими і японськими науковцями.

Західна Австралія – найбільший за площею штат. Він займає 2,5 млн. км кв., тобто 1/3 континенту і є найбільш відокремленою його частиною, яку інколи називають «Австралійським Далеким Заходом» (від Перта до Сіднея 3250 км). Економічне ядро штату – південно-західний кут континенту. Це сухі субтропіки з дуже сприятливим для життя людини кліматом. Але територія, яка отримує достатню кількість опадів, тут значно менша, ніж у штатах Новий Південний Уельс і Вікторія. Як наслідок, повільний розвиток Західної Австралії. Найпомітнішим етапом її історії став «мінеральний бум» у 60-70-х роках XX ст. Світової слави набули залізорудний басейн Пілбара і родовище алмазів Аргайл. В Західній Австралії знаходиться друга (менша) пшенично-вівчарська зона країни. Індустріальний район, який утворився навколо Перта, включає чорну металургію, нафтопереробку, автоскладання та інші галузі.

Тасманія є найменшим за площею і населенням штатом, який лежить на однойменному острові, відокремленому від материка Бассовою протокою. Острів має різноманітні, але невеликі за обсягами корисні копалини, ресурси гідроенергії та лісу. Їх використання є основою його економіки. В сільському господарстві виділяється плодівництво помірних широт.

ОКЕАНІЯ

Склад регіону

Традиційно Океанію поділяють на 3 історико – етнографічні області з урахуванням їх природних особливостей:

1.      Меланезія (з давньогрецької «Чорноострів´я»)

2.      Полінезія (з давньогрецької Багатоострів´я)

3.      Мікронезія (з давньогрецької «Дрібноострів´я»)

Розташування островів Океанії має свої особливості в різних районах Тихого океану. Так, на південному заході, у районах, розміщених ближче до Австралії та Індійського океану, острови більші за розмірами, гористіші, їх скупчення розташовані ближче одне до одного; на сході острови менші за площею, відстані між ними та їх групами зростають. Поряд із високими гористими островами трапляються низовинні, ледве піднесені над океаном коралові атоли.

Мікронезія

ЕГП. Регіон розташований у північно-західній частині Океанії. Острови мають переважно коралове, рідше вулканічне походження.

До складу Мікронезії входять: Каролінські, Маріанські, Маршалові острови, острови Гілберта.

Площа – 2,6 тис. км², в Океанії простягаються приблизно на 14 млн км².

Природні умови

Маріанські та Каролінські острови є вершинами підводних вулканів, складених лавами та іншими продуктами вивержень.

Кліматичні умови Океанії пов´язані передусім з її місцезнаходженням у тропічному поясі. Тільки Нова Зеландія розташована в субтропічних та помірних широтах. На клімат Океанії значно впливають пасати та пануючі у Південній півкулі (південніше 40° пд.ш.) протягом усього року вітри західних напрямків. Повітря прогрівається до +26…+27°С. пасати і західні вітри приносять рясні опади (не нижче 1000 мм, а у західній частині – 2000 мм). Частими бувають зливи.

Полінезія

ЕГП. Регіон простягнувся від крайнього південного заходу до східних околиць Океанії. Сюди належать: Нова Зеландія, острови Кука, Тонга, Товариства, Самоа, Туамоту, Тувалу, Маркізькі острови, Токелау, Гавайські Острови, острів Пасхи.

Площа – (без Нової Зеландії) – 26 тис км², з яких на Гавайські острови припадає 17 тис км². Площа Нової Зеландії 265 тис км².

Природні умови

Рельєф Нова Зеландії переважно гірський і високогірний, дуже розчленований. Новозеландська гора Джая (5029 м) є найвищою в Океанії. Окраїнами островів простягаються низовинні рівнини

Кліматичні умови Океанії пов´язані передусім з її місцезнаходженням у тропічному поясі. Тільки Нова Зеландія розташована в субтропічних та помірних широтах. На клімат Океанії значно впливають пасати та пануючі у Південній півкулі (південніше 40° пд.ш.) протягом усього року вітри західних напрямків. Повітря прогрівається до +26…+27°С. пасати і західні вітри приносять рясні опади (не нижче 1000 мм, а у західній частині – 2000 мм). Частими бувають зливи.

Меланезія

ЕГП. Регіон займає західну частину Океанії. Її утворюють: Папуа - Нова Гвінея, острови Санта-Крус, архіпелаг Бісмарка, Нові Гебриди, архіпелаг Луізіада, Нова Каледонія, Соломонові острови, острови Фіджі.

Площа – 969 тис км², з яких 6/7 припадає на Нову Гвінею.

Природні умови

Рельєф Нова Гвінея та інших островів Меланезії переважно гірський і високогірний, дуже розчленований. Окраїнами островів Гової Гвінеї простягаються низовинні рівнини.

Кліматичні умови Океанії пов´язані передусім з її місцезнаходженням у тропічному поясі. Тільки Нова Зеландія розташована в субтропічних та помірних широтах. На клімат Океанії значно впливають пасати та пануючі у Південній півкулі (південніше 40° пд.ш.) протягом усього року вітри західних напрямків. Повітря прогрівається до +26…+27°С. пасати і західні вітри приносять рясні опади (не нижче 1000 мм, а у західній частині – 2000 мм). Частими бувають зливи.

Природні ресурси (загальна характеристика)

Країни Океанії багаті на природні ресурси, але їх численні корисні копалини ще недостатньо розвідані. У Новій Гвінеї на шельфі виявлено родовища нафти, на самому острові – мідь, залізна руда, марганець, платина, срібло. Нова Каледонія багата на нікель (одне із найкрупніших у світі). На Фіджі є срібло. Нова Зеландія має у свої надрах кам´яне вугілля, срібло та золото. На численних біогенних островах значні запаси фосфатної сировини, найбільші з них – на острові Науру.

Головне багатство Океанії – агрокліматичні ресурси, сприятливі для цілорічного землеробства. Крім того, її багатством є тропічний ліс. Особливо цінується порода дерева «агатис» на Соломонових Островах, у Новій Каледонії. Середня лісистість регіону становить – 49%.

Населення

Загальна чисельність населення – 18 млн. осіб, з них 11 млн проживає в Папуа-Новій Гвінеї та Новій Зеландії. Для всіх країн регіону, крім Нової Зеландії, характерним є високий показник природного приросту населення – 15-20‰, середня тривалість життя – 65-70 років. За демографічними показниками Нова Зеландія має схожість із Австралією.

Більшість аборигенного населення Океанії належить до австралоїдної раси. Внаслідок змішання океанців з європейцями утворився численний прошарок населення -  метисів. Найбільше метисового населення на Маріанських островах, Гаваях та Таїті.

Майже в усіх країнах Океанії – християни (протестанти, католики).

У більшості країн Океанії міського населення небагато. Виняток становлять тільки Нова Зеландія (85%), Гавайські (80%) та Маршалові Острови (70%).

Господарство

Острівні країни Океанії, крім Нової Зеландії, належать до групи найменш економічно розвинутих у світі. Це пов´язано з тим, що ще на початку 70-х років ХХ ст. Океанія була майже повністю колоніальним регіоном. Її економічний розвиток стримувався і географічною віддаленістю островів від материків та між собою.

Основою господарства є сільське господарство, рибальство, лісозаготівля та лісовий промисел, туризм. На фоні інших острівних країн Нова Зеландія виділяється розвиненою економікою, яка по структурі господарства схожа на Австралійську.

Зовнішні економічні зв´язки

Експорт: продукція с/г та харчової промисловості, окремі країни (Нова Гвінея, Нова Зеландія, Науру, Нова Каледонія) експортують мінеральну сировину.

Імпорт: машини та обладнання, паливо, хімікати, споживчі товари, медикаменти.

1.      Закріплення матеріалу

Учні презентують класу інформацію по окремих регіонах

НОМЕНКЛАТУРА:

 Знайти на фізичні карті такі міста Австралії :

 Сідней, Мельбурн , Брісбен, Перт, Аделаїда .

Океанія :

Мікронезія: Каролінські, Маріанські, Маршалові острови, острови Гілберта.

Полінезія: Нова Зеландія, острови Кука, Тонга, Товариства, Самоа, Туамоту, Тувалу, Маркізькі острови, Токелау, Гавайські Острови, острів Пасхи.

Меланезія: Папуа - Нова Гвінея, острови Санта-Крус, архіпелаг Бісмарка, Нові Гебриди, архіпелаг Луізіада, Нова Каледонія, Соломонові острови, острови Фіджі.

Домашнє завдання: проч. параграфи 29- 31, виконати завдання 4 і 8 (ст. 163) і 7( ст. 169) письмово у роб.зошиті, вивчити номенклатуру. Переглянути відеофрагмент.

Працюємо за підручником 10 класу Географія , ось силка:

https://pidruchnyk.com.ua/1184-geografiya-10-klas-boyko.html - силка на підручник 

https://www.youtube.com/watch?v=fd8elxs0xh0  - силка на відеофрагмент